К. філол. н. Гармаш О.Л.

Мелітопольський державний педагогічний університет (Україна)

Закон економії енергії в системі творення семантичних інновацій сучасної англійської мови

Вчені зазначають про динамічність поповнення словникового складу англійської мови, наголошуючи на значному прискоренні темпів його зростання як в останні десятиліття в цілому, так і у перші роки нового століття. Одним із найпродуктивніших шляхів його поповнення продовжує залишатися семантична деривація.

Насиченість словникового складу англійської мови інноваційними мовними одиницями, тобто зростання кількісного показнику системи свідчить про назрілу необхідність вивчення принципів її самоорганізації за допомогою проведення синергетичного дослідження.

Ідея системної організації мови та її підсистем знайшла втілення в роботах багатьох лінгвістів [Ахманова 1986, Кубрякова 2004, Маковский 1980]. Дослідженням головних аспектів лінгвосинергетики займались М.В. Базилєв, І.А. Герман, В.А. Піщальнікова, Є.В. Пономаренко, О.О. Семенець та ін. Вагомим внеском у розвиток самої науки про принципи самоорганізації складних систем слугували праці таких вчених, як Є.Н. Князєва, С.П. Курдюмов, Г.Г. Малінецкий, Н.В. Піддубний, Г. Хакен, та ін.

Особливості поповнення словникового складу мови неодноразово ставали предметом конкретних досліджень. Вивченню процесів та шляхів збагачення словникового складу англійської мови значної уваги приділяли такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як Р. Барнхарт, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, М.М. Полюжин, Н.Г. Олексенко, А.Е. Левицький, С.Морт, Дж. Ейто, Р. Фішер, які з усією переконливістю свідчать про назрілу потребу синергетичного дослідження кожного з шляхів поповнення словникового складу англійської мови.

Оскільки способом існування та збереження словникового складу англійської мови, як і будь-якої іншої синергетичної системи є рух, то, згідно другому закону термодинаміки, енергія системи повинна зменшуватися, тобто будь-яка система прагне функціонувати з мінімальними затратами енергії. Наочним прикладом такої енергозберігаючої ланки в межах загальної системи словникового складу сучасної англійської мови, виступає саме семотвір (семантична деривація).

Слід зазначити, що затрати системної енергії в межах семотвору відбуваються лише на рівні конституентів (виникають нові значення вже існуючих мовних одиниць). При цьому сам шлях постає у ролі певної моделі і не маючи у своєму розпорядженні, як у випадку із словотвором, цілого арсеналу моделей, тобто виступає більш економічним з точки зору сенергетичної парадигми шляхом.

Як відомо, набуття певною одиницею нового вмісту у багатьох випадках означає її включення до нової словотвірної парадигми, шляхом її участі у певних словотвірних процесах, тобто семантичні неологізми сприяють утворенню лексичних інновацій. Таким чином, встановлюється діалектична єдність семантичної деривації та способів словотворення.

Так, наприклад, нове, “екологічне” значення прикметника green спричинило творення в останнє десятиліття цілої низки похідних, наприклад: green-bill “законопроект, який стосується проблем охорони навколишнього середовища“; greenlash, to green, greenism, greenster і т.і. наприклад:

In typical Greenspeak, he said price stability can 'induce investors to take on more risk and drive asset prices to unsustainable levels.

/ Investor's Business Daily, June 18, 1999/

Лексична одиниця spin у мові політики 80-х років минулого століття набула значення “інтерпретація політики, події; імідж державного, політичного діяча”. Саме з цим лексико-семантичним варіантом надалі виникли такі неологізми як spin doctor (spin-meister, spinner), spin doctoring (spin-meistering), spinnable, наприклад:

Even in the clever political jargon of Washington, it is a stretch to consider such an outcome 'spinnable'.

/South China Morning Post, September 26, 2001/
Дія семантичної деривації охоплює не тільки лексичний та синтаксичний рівні словникового складу сучасної англійської мови, а й морфологічний рівень. Підтвердженням цього може слугувати приклад зміни семантики словотвірних елементів. Так інтерлінгвіальний словотворчий елемент –ism протягом останніх десятиліть активно реалізує власний новий семантико-словотвірний варіант, утворюючи іменники, які позначають дискримінацію, спрямовану на певну категорію людей: heterosexism, fattyism, geneism, sexism, smokeism, etc.

Словотворчий елемент – омоформа style згодом почала функціонувати в омонімічному їй значенні, вказуючи на недоброякісність того чи іншого товару. Тим самим, шляхом включення семантичних інновацій в нові словотвірні парадигми і обумовлюється тісний зв’язок семантичної деривації із словотвором.

Тим самим діалектичність переходу кількісного показника зростання словникового складу сучасної англійської мови у якісний (виникнення нових моделей, способів, тощо) та у зворотному напрямку, виступає на наш погляд наочним підтвердженням економічності, оскільки саме розвиток структуралізації є запорукою злагодженості взаємодії елементів системи.

Отже, навіть, на перший погляд, неекономні витрати системної енергії (випадки флуктуації) є цілком виправданими і синергетично детермінованими. Таким чином, принцип економії енергії є віддзеркаленням діалектики взаємодії двох фундаментальних законів світу - закону збереження енергії (1-й закон термодинаміки) і закону зростання ентропії (2-й закон термодинаміки). Тобто система може бути максимально стійкою тільки за умови функціонування її відповідно до принципу максимальної економії енергії.